Іван Куля, для Резонансу
Це – майже детективна історія, остання сторінка якої не дописана і досі. Як відомо, доля державних підприємств у нашій країні часто-густо буває нелегкою, бо слово «державне» для багатьох означає «нічиє», а у розумінні особливо спритних індивідів будь-яке «нічиє» просто зобов’язане стати «чиїмось». І іноді ці індивіди у своєму прагненні привласнити те, що, з їхньої точки зору, погано лежить, вдаються до просто-таки неймовірних оборудок.
Президенту України Володимиру Зеленському
Держпідприємству «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», що на Харківщині, судилася така ж сама нелегка доля, як і багатьом держпіприємствам країни. В результаті «правління» колишнього директора Андрія Яковенка комбінат загруз у боргах. За дивним збігом обставин у ролі кредиторів виступили фірми, кінцевим власником яких є сам Яковенко: зокрема, у 2017 році ТОВ «Агропромисловий союз Харківщини», яке належить ексдиректору, з комбінату через суд 15 мільйонів гривень.
Утім, це вже справа минулого: витівками колишнього директора врешті-решт зацікавилося НАБУ (після чого Яковенко терміново збіг за кордон), у лютому 2019 року Новопокровський КХП отримав нового керівника - Богдана Александрова, і все начебто пішло на краще.
Підприємство відновило виробничій цикл, почало потроху вирішувати проблеми з боргами, вишукуючи усі можливості для оскарження судових рішень, що були прийняті на користь фірм Яковенка. Однак вже через кілька місяців фортуна знову відвернулася від комбінату.
Рекордна швидкість
15 квітня 2019 року колектив підприємства раптово довідався, що з 13 квітня Фонд державного майна призначив їм нового в.о. гендиректора – Сергія Самардіна. А діючого в.о., Богдана Александрова ФДМУ звільнив своїм наказом заднім числом – з 12 квітня.
Наступного дня на комбінат завітали двійко невідомих чоловіків, які пред’явили керівництву ксерокопію наказу ФДМУ. На питання, де оригінал документу і чому звільнення Александрова та призначення Самардіна датовані більш ранніми числами, аніж сам наказ, підписаний 15 квітня, невідомі відповісти не змогли і були випроваджені з території комбінату. В.о. начальника юрвідділу підприємства Леонід Тамазликар звернувся до ФДМУ із запитом щодо цих дивних обставин, однак Фонд не квапився реагувати, і у встановлений законом термін відповідь так і не була отримана.
Як виявилося пізніше, невідповідність дат була не єдиним слизьким моментом у наказі ФДМУ.
По-перше, рішення змінити керівництво Новопокровського хлібокомбінату було прийнято не за результатами аудиту підприємства чи аналізу діяльності чинного керівника, а за… проханням народного депутата. Цим народним депутатом був голова підкомітету з питань приватизації державного і комунального майна Анатолій Денисенко, який написав до ФДМУ офіційного листа, у якому висловив занепокоєння фінансовим станом Новопокровського КХП та рекомендував призначити в.о. керівника пана Самардіна С.С., оскільки саме Самардін С.С., на думку депутата, був здатен забезпечити процвітання комбінату.
І тут бюрократична машина, зазвичай неквапна та неповоротка, раптом розгорнула просто-таки буремну діяльність. Лист занепокоєного депутата був отриманий Фондом 9 квітня, і цього ж таки 9 квітня в.о. голови ФДМУ Віталій Трубаров встиг підготувати, підписати та подати до Кабінету міністрів увесь (!) пакет документів на призначення Самардіна – продуктивність праці, м’яко кажучи, неймовірна.
Однак Кабмін зі свого боку не поспішав повторювати стаханівський подвиг ФДМУ, тож розпорядження КМУ про призначення Самардіна Фонд отримав лише через два тижні – 23 квітня. Схоже, ця двотижнева затримка не входила у плани зацікавлених у справі осіб, тож Трубаров, не дочекавшись офіційного документу від Кабміну, видав наказ про призначення Сергія Самардіна в.о. гендиректора Новопокровського КХП вже 15 квітня.
Треба зауважити, що у поспіху чиновники Фонду наплювали не лише на розбіжність дат, а й на межі повноважень самого Трубарова. Згідно з розділом повноважень, визначеного в наказі ФДМУ, станом на 15.04.2019 Трубаров як в.о. голови Фонду не мав повноваження підписувати накази про усунення та призначення керівників держпідприємств (за виключенням ДП «Управління справами Фонду державного майна України»). Тим не менш, Віталій Трубаров підписав призначення Самардіна, і цей документ, повний юридичних нестиковок, було введено в дію.
Закон є закон?
А тепер – ще одна дивна річ, на яку чиновники ФДМУ не звернули увагу чи то за браком часу, чи то з якихось інших причин. Призначаючи нового керівника Новопокровського КХП за рекомендацією шановного депутата, чомусь ніхто навіть не потурбувався ані вивчити корупційні ризики такого призначення, ані перевірити правдивість поданих Самардіним біографічних даних.
Як відомо, в Законі України «Про управління об’єктами державної власності» забороняє бути керівниками держпідприємств особам, які є засновниками, акціонерами (учасниками), керівниками та/або членами наглядової ради підприємства або іншої господарської організації, що здійснюють діяльність на тому ж самому або на суміжних ринках. З цієї точки зору біографія та трудова книжка, що були подані Самардіним до ФДМУ, були ідеальними – жодного відношення до конкуруючих підприємств кандидат начебто не мав.
Проте, якщо б чиновники Фонду вирішили заглянути до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, вони б виявили, що станом на 15.04.2019 Самардін Сергій Семенович вже є керівником аж чотирьох підприємств – зокрема, ТОВ «Граківські комбікорма» (код ЄДРПОУ 37525412; вид діяльності – виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості та виробництво готових кормів для тварин) та його клона ТОВ «Гракивські комбікорма» (код ЄДРПОУ 40137169; вид діяльності – аналогічний), а також засновником Харківського обласного екологічного благодійного фонду «Екологія» (код ЄДРПОУ 35119656) та ТОВ «Т.Д.К.Р.» (код ЄДРПОУ 32817690).
Далі – більше: якщо б чиновники ФДМУ потурбувалися перевірити діяльність Самардіна на невказаних ним у біографії робочих місцях, то вони легко могли б довідатися, що у грудні 2015 року Чугуївський міський суд Харківської області розглянув справу стосовно порушення керівником ТОВ «Граківські комбікорма» Самардіним С.С. порядку ведення податкового обліку та притягнув означеного Самардіна до адміністративної відповідальності та до стягнення у вигляді штрафу.
Які саме з цих сумнівних моментів біографії Самардіна настільки очарували шановного депутата та не менш шановного в.о. голову Фонду, що вони твердо вирішили призначити його керівником держпідприємства, – досі залишається загадкою.
Реєстратор-привид
Зрозуміло, що це підозріле призначення не могло не обурити працівників комбінату, який тільки-но почав вибиратися із злиднів. 16 червня комісія по трудових спорах Новопокровського КХП, згідно з нормами КЗоТ, визнала наказ ФДМУ про звільнення в.о. гендиректора Богдана Александрова і призначення Сергія Самардіна таким, що протирічить чинному законодавству та не підлягає виконанню.
Одночасно колектив комбінату звернувся із заявою про злочин до УСБУ в Харківській області, Територіального управління ДБР у Полтаві, ДБР у Києві та НАБУ.
Заява про злочин до регіонального ДБР
За результатами цього звернення 24 квітня було зареєстроване кримінальне провадження - зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки.
Крім того, уповноважений з питань запобігання та виявлення корупції І. Тур’єв подав до Чугуївського відділу поліції письмову заяву щодо внесення Самардіним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. З цього приводу було відкрите кримінальне впровадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань – підроблення документів).
У свою чергу Богдан Александров у якості фізичної особи звернувся до Харківського окружного адмінсуду з позовом проти Фонду державного майна України і проханням визнати наказ №369 від 15.04.2019 протиправним та скасувати його. Одночасно Александров подав клопотання забезпечити позов шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам вносити до Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських організацій будь-які зміни, що стосуються керівництва Новопокровського КХП. 7 червня суд задовольнив це клопотання і повідомив про своє рішення всіх учасників процесу, у тому числі і Сергія Самардіна, який фігурує у позові Александрова як третя особа.
Однак вже через чотири дні виявилося, що судова заборона не зупинила Самардіна. 11 червня держреєстратор Олександр Прошкін, представник київського КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» вніс зміни у Єдиний держреєстр, замінивши П.І.Б виконуючого обов’язки керівника Новопокровський КХП з Александрова Б.О. на Самардіна С.С.
Зауважимо, що згідно з принципом територіальності, визначеним законодавством України, київський держреєстратор взагалі не мав права проводити будь-які операції стосовно об’єкту, зареєстрованого у Харківській області. Однак це ще не найцікавіший момент у цій сумнівній оборудці.
Зокрема, у грудні минулого року ГО «Антикорупційний підприємницький фронт» до Президента та вищого керівництва правоохоронних структур України з відкритим зверненням щодо рейдерського захоплення торговельно-офісного центру на вул. Дегтярівська, 21Г у Києві, власність на який реєстратор Прошкін незаконно переоформив на інших осіб.
Аналогічна історія відбулася тієї ж зими на Вінниччині, де за допомогою таємничого Прошкіна фермерське господарство «Дар'я і Я» зненацька виявилося переоформленим на зовсім інших власників. Заступниця міністра юстиції Ірина Садовська, назвала цю ситуацію «банальним бандитизмом» і що Олександр Прошкін вже заблокований у Держрєстрі, оскільки здійснював аналогічні незаконні дії також по відношенню до аграріїв із Київської і Дніпропетровської областей.
Утім, реєстратор-привид недовго залишався бездіяльним. 7 червня його прізвище знов сплило у скандалі зі спробою захоплення житлового комплексу «Чайка» у передмісті Києва. А 11 червня, як ми вже знаємо, реєстратор Прошкін, всупереч ухвалі суду, вніс до реєстру Сергія Самардіна як в.о. гендиректора Новопокровського КХП.
Треба гадати, послуги такого досвідченого «спеціаліста» коштували немало – однак схоже, що на карту було поставлено надто багато, щоби заощаджувати на таких дрібницях. Справа у тому, що Новопокровський КХП – хлібне місце у всіх розуміннях цього слова. Як відомо, керівник має вельми широке коло повноважень, у тому числі, і доступ до рахунків підприємства.
Тож не виключено, що Новопокровському комбінату було заздалегідь визначено приєднатися до тих численних держпідприємств, які спочатку начебто самі собою занепадали, потім банкрутували, а кінець кінцем були куплені з молотка за копійки зацікавленими особами.