У Генпрокурора Юрія Луценка перебуває на підписі перша підозра щодо судді Конституційного суду України у справі "по суддям КСУ і їх допомозі в узурпації владі Януковичем". Як передає Резонанс про це у соцмережі Facebook повідомила адвокат та екс-очільниця люстраційного департаменту Мін‘юсту Тетяна Козаченко.
"Є підозра, яка на підписі у Генпрокурора: підозрюється у постановленні суддею в період квітня – вересня 2010 року в інших особистих інтересах завідомо неправосудних рішень, вчинених в особистих інтересах, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 375 Кримінального кодексу України та у пособництві, у спосіб усунення перешкод – законодавчих обмежень повноважень Президента України, визначених Конституцією України в редакції від 08.12.2004, у захопленні Януковичем В.Ф. державної влади шляхом вчинення останнім дій, спрямованих на встановлення контролю за прийняттям вигідних для нього рішень законодавчим органом – Верховною Радою України, а саме узаконенню діяльності коаліції депутатських фракцій в Верховній Раді України, створеної як із фракцій так і з позафракційних депутатів, а також збільшення обсягу владних повноважень Президента України, унаслідок повернення в неконституційний спосіб дії Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року, до якої Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-IV були внесені зміни, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 109 Кримінального кодексу України", - написала Козаченко.
Відомості, поширені екс-головною люстраторкою фактично спростував Генпрокурор Юрій Луценко.
Раніше екс-заступник Генпрокурора України Олексій Баганець акцентував, що відомі юристи, в т.ч. спеціалісти в області конституційного права, підготували висновок про порушення Конституційним Судом України норм Основного Закону під час прийняття неправосудного рішення 30 вересня 2010. Наслідком відновлення попередньої редакції норм Конституції України від 8 грудня 2004 року стало проведення Януковичем т. з. "адміністративної реформи" на основі указу «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Це призвело до "зосередження на керівних посадах в усіх центральних органах виконавчої влади «своїх людей», які і забезпечили функціонування злочинної системи привласнення державного майна та вчинення інших зловживань".
ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯНУКОВИЧА ТА ЙОГО НАЙБЛИЖЧОГО ОТОЧЕННЯ: ХТО ПОКАРАНИЙ?
Також екс-куратор Головного слідчого управління ГПУ Баганець зазначив, що у серпні 2014 року було підготовлено "кілька проектів повідомлень про підозру частині із суддів Конституційного Суду за винесення цього завідомо неправосудного рішення, тим більше, що саме вони в 2008 році з цього ж питання прийняли прямо протилежне рішення, що являлось також беззаперечним доказом їх завідомо незаконних дій під час розгляду даної справи".
Як нагадує Резонанс, Конституційний суд України 4 липня запланував продовження розгляду справи щодо відповідності Конституції закону «Про очищення влади».
ЛЮСТРУВАТИ ЛЮСТРАТОРІВ АБО ЧОГО ЧЕКАТИ ВІД РІШЕННЯ КСУ
"Наступним кроком після рішення КСУ я бачу порушення кримінальних проваджень. Проти тих, хто фальсифікував текст закону про люстрацію після його прийняття парламентом у другому читанні осінню 2014. Проти тих, хто застосовував його в угоду своїх власним інтересам, та політичній кар’єрі. Проти тих, хто діяв всупереч Конституції та рекомендаціям ВК, отримуючи через люстрацію необхідні « хлібні» посади та гранти на обман українців. Проти тих, хто брехав суспільству, створюючи ілюзію, що позбавляти тисячі людей права на професію - це шлях до Європи.Повторюсь ще раз - за все це відповідатимуть конкретні особи, які займались люстрацією. Прізвища їхні добре всім відомі. І ми можемо їх назвати для слідства", - написав у квітні 2019 року п
14 травня 2019 року Конституційний суд планував повернутись до питання люстрації. Утім, джерела Резонансу розцінили шанси на ухвалення цього рішення у травні 2019 року - як мінімальні... Наш співбесідник підтвердив вимогу більшості суддів КСУ розпочати пленарні засідання саме із питання про звільнення голови цього Суду Станіслава Шевчука - з посади судді.
"Це питання є принциповим. Без його розв‘язання КСУ не ухвалить жодного рішення. Елементарно - не вистачить голосів. Ані на люстрацію, ані на інші рішення", - заявив співрозмовник Резонансу.