12 листопада 2018 року Хмельницьким міськрайонним судом оголошено виправдувальний вирок директору ДП «Красилівський агрегатний завод», що обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ст.198 (збут майна, одержаного злочинним шляхом), ч.3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службові особі). Про це повідомляє Резонанс із посиланням на прес-службу суду.
Підсудний обвинувачувався в тому, що будучи директором ДП «Красилівський агрегатний завод», діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог ряду нормативно – правових актів придбав у однієї з військових частин області відшкодувально, в обмін на металобрухт через працівників ДП «Красилівський агрегатний завод» майно, завідомо одержане злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме– вироби «БД3 –УСК» (Балочний утримувач – це балка, на якій встановлено ухвати, замок Д3-УМ для кріплення вантажу, механізм підйому, блоку вимикачів, кронштейну з електромеханізмами МПІ-155, ПУС-36-71, МВН-66) у кількості 58 шт. на суму понад 90 000 грн.
Правоохоронні органи в обвинувальному акті вказували, що керівник діючи умисно, із корисливим мотивом, зберігав указане вище майно, завідомо одержане злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом) на території ДП «Красилівський агрегатний завод».
Обвинувачений вину в судовому засіданні у вчиненні злочинів не визнав та пояснив, що у 2013 році очолюване ним державне підприємство «Красилівський агрегатний завод» уклало контракт (договір комісії) на виготовлення та поставку до республіки Індія балочних тримачів «БД3-УСК-А» на загальну суму понад 18 млн. доларів США. Один із комплектуючих, а саме корпуса до цих балочних тримачів в Україні не виготовлялись і ДП «Красилівський агрегатний завод» купувало їх в Російській Федерації. У зв’язку із припиненням відносин із Росією, через анексію нею Криму та агресію у Донецькій та Луганській областях, під загрозою зриву стало виконання вищевказаного контракту, що могло призвести, у разі застосування передбачених вказаним контрактом санкцій, до банкрутства ДП «Красилівський агрегатний завод». Дізнавшись про списання літаків у Збройних Силах України і здачу їх на металобрухт, в тому числі і приборів «БД3 – УСК», він звернувся до командування Повітряних Сил Збройних Сил України з проханням про обмін списаних балочних тримачів «БД3-УСК» на аналогічної ваги та якості металобрухт, оскільки мав намір використати їх корпуси до приборів, які виготовляло ДП «Красилівський агрегатний завод» на виконання вказаного договору комісії, на що отримав згоду, відповідно обмін відбувся та завод отримав тримачі.
Всебічно, повно та неупереджено з’ясувавши встановлені під час кримінального провадження обставини, перевіривши їх доказами, оцінивши їх, суд не знайшов підстав для винесення обвинувального вироку, оскільки в діях обвинуваченого відсутній складу злочину, передбаченого ст. 198 КК України.
Також керівник заводу обвинувачувався у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в тому, що запропонував прокурору військової прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, неправомірну вигоду в розмірі понад 20000 доларів США за припинення проведення подальших слідчих (розшукових) дій стосовно ДП «Красилівський агрегатний завод», не притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та працівників заводу за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні, повернення вилучених коштів під час обшуку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини, прийшов до висновку, що отримані внаслідок підбурювання з боку працівників правоохоронного органу і, крім того, після початку кримінального провадження, ці докази отримані шляхом реалізації органом досудового розслідування та прокурором своїх повноважень, не передбачених кримінальним – процесуальним кодексом України для забезпечення досудового розслідування кримінального правопорушення, суд з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи визнав недопустимими усі докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості керівника заводу, відповідно за ч.3 ст. 369 КК України виправдав чоловіка, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
Крім того, суд вказав, що досудове розслідування даного кримінального правопорушення повинні були б здійснювати детективи НАБУ, яке на момент вчинення цього кримінального правопорушення уже функціонувало та в повному обсязі здійснювало свої повноваження відповідно до Закону. Розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК слідчому відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України не підслідне ні предметно ні територіально.
Вирок чинності не набрав, тож може бути оскаржений, - повідомляє Судова влада України.