Заступник Генерального прокурора України Євген Єнін здивований затриманням в Італії українського солдата Віталія Марківа, за підозрою у вбивстві фоторепортера Андреа Рокеллі поблизу м. Слов'янськ у травні 2014 року, висунутою прокуратурою м. Павія. Зробимо скидку на те, що Є. Єнін не є професійним прокурором, для прокуратури за досвідом і знаннями людина взагалі стороння і нюансів слідства не знає по визначенню, так як ніколи з ним не стикався. Може тому це його так здивувало.
Як на мене, слід було очікувати чогось подібного.
Слідчий комітет РФ давно оголосив, що ним відкрито більше 100 кримінальних проваджень відносно українських військових за, ніби то, порушення законів ведення війни. Одним із проявів цих порушень є саме загибель від обстрілів мирних людей. Про те, що СК із самого початку бойових дій в Донбасі цілеспрямовано працював проти українських військових і створив для цього спеціальне управління з фахівців, що мали подібний досвід з часів російсько-грузинського конфлікту 2008 року, керівництво ГПУ попереджалось ще у 2014 році. Ще тоді пропонувалось вжити відповідних заходів і визначити як одне з пріоритетних напрямів роботи правоохоронців в зоні бойових дій саме фіксацію і належне розслідування фактів порушення норм міжнародного гуманітарного права з усіх сторін конфлікту в зоні бойових дій.
Так як італієць А. Рокеллі загинув разом з росіянином А Мироновим, італійські правоохоронці під час свого розслідування співпрацювали не тільки з українською стороною, так як загибель мала місце на території України, але і з російськими правоохоронцями, що розслідували обставини загибелі росіянина. Схоже, росіяни виявились спритнішими в надані певної інформації та доказів італійцям. Здається, висловлені припущення, що затриманню В. Марківа сприяла інформація, надана саме росіянами, є найбільш імовірними.
Росія виявилась хитрішою і поки що, схоже, діяла не напряму, оголошуючи через Інтерпол в міжнародний розшук за вчинення міжнародних воєнних злочинів українських військовослужбовців. Могли наштовхнутись на відмову з посиланнями на недостатність належних доказів та наявність політичного окрасу підозри. Тоді вони руками італійців створили міжнародний прецедент і зараз можуть використати його на повну. Як уявляється, затримання італійськими правоохоронними органами В. Марківа зараз значно полегшить росіянам оформлення міжнародного розшуку українських військових, чого військова спільнота вже давно побоюється.
ГПУ ПОНЯЛА, ПОЧЕМУ ИНТЕРПОЛ НЕ ХОЧЕТ ИСКАТЬ ЧИНОВНИКОВ ЯНУКОВИЧА
Фіксація і належне розслідування подій в зоні бойових дій – це функція військової прокуратури. Хоча у травні 2014 року справжньої військової прокуратури ще не було, але діяла цивільна спеціалізована прокуратура по нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, яка в подальшому стала основою для відновлення військової прокуратури. Саме її працівники мали би зафіксувати і почати розслідування факту загибелі А. Рокеллі і А. Миронова у зоні бойових дій, якби усе в Україні робилось би за логікою і законом. А після відновлення діяльності військової прокуратури у серпні 2014 року продовжувати це розслідування мала би саме військова прокуратура.
ВІЙСЬКОВІ СУДИ БУЛИ ПОТРІБНІ ЩЕ ВЧОРА
Але, на жаль, нова влада навіть під час ведення Україною бойових дій продовжила дотримуватись ганебного правила призначати на відповідальні посади, та й ще пов’язані з військовою сферою, не справжніх фахівців, а людей непрофесійних, але особисто відданих, або просто за проханням від впливових осіб пристроїти «потрібну людину»...
У НАС НЕМА СПЕЦСЛУЖБ, — ЕКС-ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ СБУ ПРО ТЕРАКТ У КИЄВІ
Лише у вересні 2015 року після повторного звернення до Адміністрації Президента України та «чарівного пенделя зверху» у Генеральній прокуратурі ініціювали створення у складі Головної військової прокуратури спеціального Управління, працівники якого мали займатись фіксацією і розслідуванням міжнародних гуманітарних злочинів, вчинених у зоні бойових дій. Зверніть увагу, подія із загибеллю А. Рокеллі і А. Миронова відбулась у травні 2014 року, а військова прокуратура лише у вересні 2015 року почала структуруватись з метою цілеспрямовано працювати в напрямку розслідування подібних злочинів.
Тому я вірю, що українська прокуратура дійсно відкрила і розслідує кримінальне провадження за фактом загибелі А. Рокеллі і А. Миронова, але щодо повноти та якості цього розслідування навіть з урахуванням наведених часових розривів існують великі сумніви. Ну як можна розслідувати обставини вбивства через півтора року після події та й ще з урахуванням, що на цій території тривалий час після цього відбувались бойові дії?
САМОГУБСТВА ЧИ ВБИВСТВА? РОЗСЛІДУВАННЯ НЕБОЙОВИХ ВТРАТ В АТО
Якщо навіть і припустити, що від прокуратури України і надавались італійцям «результати допитів свідків, результати експертиз тощо», як висловився Є. Єнін, є великі сумніви в їх якості та інформативності. Не виключно, що докази та інформація від російської сторони, надані італійцям, були більш переконливими для них і слугували підґрунтям для затримання В. Марківа в Італії.
Черговий провал України на міжнародній арені!
ПЕРША ДІРКА ВІД БУБЛИКА ВІД МІЖНАРОДНОГО СУДУ
Я вже не говорю про нинішній моральний та психологічний стан самого В. Марківа та його родини, справжню особисту трагедію українського патріота.
А ще гірший резонанс з цього випадку затримання українського військовослужбовця за межами України за дії, що мали місце під час бойових дій у Донбасі, може мати місце серед великої кількості нинішніх українських військових, які давно вже висловлюють обурення бездіяльністю правоохоронної системи України у протидії тим кримінальним провадженням, що відкриті проти них російським слідчим комітетом. Зараз кожний з них остережеться виїхати навіть в уявно дружню Європу, якщо там їх можуть затримати місцеві правоохоронні органи.
Тяжкість негативних наслідків для морального духу і стійкості українських військовослужбовців важко навіть уявити!
Опікуватись долею В. Марківа в Італії зараз повинні українське МЗС і міжнародно-правовий Департамент ГПУ. Саме діяльність цього Департаменту курує згідно розподілу обов’язків заступник Генерального прокурора України пан Єнін.
Але звернемо увагу на «фахівців» цього Департаменту. Заступником керівника Департаменту нещодавно призначений скандальновідомий орденоносець Костянтин Кулик, колишній військовий прокурор сил АТО.
КОСТЯНТИН КУЛИК: МОЖЕ І В УКРАЇНІ СТВОРИТИ "АНТИКОРУПЦІЙНІ" СІЗО ТА В’ЯЗНИЦІ?
Так-так, саме той військовий прокурор, якій за минулою посадою був зобов’язаний безпосередньо організовувати розслідування обставин загибелі під Слов’янськом в зоні АТО А. Рокеллі і А. Миронова.
Не виконавши належно свої попередні службові обов’язки, він був призначений на вищу посаду, нагороджений. І, чесно кажучи, є сумніви, що від подібних «фахівців» у цьому Департаменті буде якась користь для скорішого благополучного вирішення долі В. Марківа.
