Олеся Мирошниченко, для «Резонансу»
27 жовтня Конституційний суд України вчергове зробить спробу розглянути закон про очищення влади. Компетентне джерело «Резонансу» сумніваються, що завтра суд «хоч щось спроможиться ухвалити». «Аби визнати неконституційність люстрації по-українськи у КСУ просто не вистачає голосів», - каже співрозмовник, і додає про шалений тиск з боку влади, включно із кримінальним провадженням та обшуками сина судді-доповідача.
Натомість інший юридичний експерт, навпаки переконує, що завтра таки буде проголошено рішення. «У суддів немає іншого виходу, бо понад рік тягнеться цей конституційний процес, і за цей час до Європейського суду з прав людини надійшло 8 скарг від громадян України, які вважають, що їх протиправно позбавили права на професію. Останнє звернення - від люстрованого прокурора - суд у Стразбурзі взяв до провадження буквально за два тижні після надходження», - каже юрист.
Першу заяву щодо люстрації в Україні ЄСПЛ прийняв у липні цього року. За інформацією Національної правової палати, адвокатам вдалося обґрунтувати вичерпання всіх засобів захисту на національному рівні, тобто неможливість отримати відповідні рішення у вітчизняних судах. Навіть у першій інстанції, бо процес судового оскарження заблоковано тривалим розглядом питання у КСУ та «колапсом у судовій системі». Саме тому Європейський суд з прав людини ухвалив безпрецедентне у своїй практиці рішення.
У Стразбурзі правники оскаржують порушення процедури та підстав для звільнення, а також законність власне рішеннь про звільнення в межах люстрації в Україні. «Зокрема, зроблено акцент на порушенні ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зміст якої стосується незаконності перебування в реєстрі люстрованих осіб без проведення судової перевірки», - розповіла голова Національної правової палати Анна Самойленко.
Про те, що влада не має політичної волі змінити закон неоднаразово заявляла колишній член Венеціанської комісії Марина Ставнійчук.
"Венеційська комісія у своєму висновку щодо люстрації прямо сказала, що закликає Україну не використовувати цей закон з метою боротьби з політичними опонентами. Чинна влада, яка є повним політичним банкрутом, реально використовує всі важелі, щоб не допустити до влади жодну людину, яка має відмінну від неї політичну позицію", - сказала Ставнійчук «Українським новинам».
Тим часом у Мін’юсті твердять, що запроваджений два роки тому закон про люстрацію «досягнув конкретних результатів»: на своїх посадах лишаються не більше 2% чиновників, які підлягають люстрації. Як повідомила 26 жовтня директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко, наразі до Єдиного державного реєстру внесено 934 відомості щодо осіб, яким закривається доступ до державних посад до 2024 року.
Представник Мін’юсту також наголосила, що закон отримав схвалення міжнародних інституцій «попри численні спроби дискредитувати його з боку представників попереднього недемократичного режиму».
Лідерами в супротиві люстрації, за її даними, лишаються органи фіскальної служби України. «Кількість посадовців, які підлягають люстрації, у цих органах найвища. Тому і показники щодо люстрації осіб в органах ДФС також найвищі - 258 осіб, які займали найвищі державні посади в податкових і митних органах”, - сказала Козаченко. Водночас, 8 посадовців органів ДФС досі залишаються на своїх посадах, попри те, що відповідають критеріям, передбаченим законом про очищення влади. На переконання головного люстратора країни, саме органами ДФС було «фактично знівельовано частину закону про люстрацію щодо майнової перевірки. Наразі за таким критерієм люстровано лише 111 осіб, які насправді не пов’язані з гучними прізвищами чи корупційними скандалами, які мали місце у країні».
Крім цього 9 чиновників від люстрації врятували укази президента. “Вони стосуються виключно вищого офіцерського складу для забезпечення обороноздатності країни. За аналізом Міністерства юстиції, тільки один випадок ми вважаємо штучним, коли Терещуку надали право і звільнили його від люстрації, тому що він не носив найвище офіцерське звання військових формувань і був штучно на дуже стислий термін переведений до Національної гвардії виключно для того, аби щодо нього не застосовувати заборону. І після цього він знову був повернутий в органи МВС”, - сказала Козаченко.
Також під час прес-конференції в Укрінформі вона наголосила, що за рік в Україні вдалося люструвати лише одного представника судової системи. За її словами, «люстрація не стосувалася і не торкнулася органів судової влади». За законом про очищення влади був люстрований лише екс-голова Вищого господарського суду Віктор Татьков. “Відповідно до закону про відновлення довіри до судової влади, завдяки роботі спеціальної тимчасової комісії, частина суддів, які виносили репресивні рішення під час акцій масових протестів, були звільнені. Зараз також проводиться конституційна реформа, яка повинна дати можливість оновитися судовому складу”, - запевнила Козаченко.
“Завтра вкотре Конституційний суд розглядатиме рішення щодо конституційності положень закону про очищення влади Конституції України. Відповідно до закону про Конституційний суд, вони повинні були розглянути це протягом одного місяця, але вони не виносять рішення уже півтора року, незважаючи на ті результати, які фактично відбулися, і що органи державної влади виконують реалізацію цього закону”, - зазначила очільниця департаменту люстрації мінюсту.
Раніше в інтерв’ю «Резонансу» Тетяна Козаченко заявляла, що закон про очищення влади - «єдиний закон, що забороняє повернутись Пшонці та його заступникам, Захарченку та його заступникам, Клименку та його заступникам, Портнову, Лукаш, Льовочкіну та іншим до державних посад».
Варто згадати, що люстраційний закон публічно критикував голова Служби безпеки України. Влітку в інтерв’ю ЛІГА.net Василь Грицак висловився проти люстрації за формальними ознаками.
"Наприклад, якийсь заступник начальника регіонального органу в Тернополі потрапив під люстрацію. Він в очі Януковича ніколи не бачив, нічого поганого не зробив. І його, за формальною ознакою, звільняють. Це просто як приклад. І при цьому є люди, які взагалі не мали відношення до керівних посад, але творили беззаконня - ламали долі, підпалювали активістам машини. Їх люстрація не стосується. На жаль, нинішня люстрація вибила з СБУ багато хороших кадрів, яким мені соромно дивитися в очі. Вони приходять і кажуть: "Василь Сергійович, нехай прийде хоч одна людина з Майдану і скаже, що я зробив щось не так або чимось нашкодив під час Революції гідності», - сказав голова СБУ.
«В Україні для проведення люстрації застосована не загальновизнана у світі модель - звільнення чиновників, які себе скомпрометували таємною співпрацєю зі спецслужбами, а ноу-хау – сприяння узурпації влади Януковичем. При цьому в самому законі не було визначено, в чому це сприяння полягає», - вважає начальник Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генпрокуратури України (2014 рік) Микола Гошовський. - В усіх державах світу незаконне захоплення влади – це кримінальний злочин. Однак до цього часу в Україні ані Януковича, ані будь-кого іншого із владної верхівки, яка допомогала узурпувати владу, до кримінальної відповідальності не притягнуто, попри на те, що у КПК введено процедуру заочного засудження (враховуючи їхнє переховування за межами України). Тобто на даний час такий юридично встановлений факт в Україні відсутній».
Микола Гошовський
За його словами, практика Європейського суду з прав людини при розгляді аналогічних справ за зверненнями громадян Польщі, Чехії, балтійських держав, держав колишньої Югославії однозначно свідчить про те, що суд насамперед використовує при оцінці законності звільнення чиновників через люстрацію дотримання Резолюції ПАРЄ № 1096. «Тому у випадку звернення люстрованих українських чиновників до ЄСПЛ усіх їх буде поновлено на посадах», - підкреслив заслужений юрист України Гошовський.