21 лютого 2017 року професійні громадські активісти відсвяткували 40-річчя провідного борця з корупцією, члена правління «Центру протидії корупції», одного з засновників Національного антикорупційного бюро України, члена Ради громадського контролю при НАБУ першого скликання Дмитра Олеговича Шерембея.
З нагоди цієї знаменної дати 112-канал навіть підготував передачу Наталії Влащенко з циклу «Люди. Hard Talk», в якій ведуча безуспішно домагалась від відомого борця з корупцією та правозахисника відповіді на просте запитання – на які кошти він живе і який дохід йому приносить громадська діяльність? Ось посилання на цей уривок передачі, рекомендую переглянути та поспівчувати полум’яному борцю з нетрудовими доходами:
Оскільки Дмитро Олегович замість відповіді на таке просте запитання став просторікувати про свої заслуги перед суспільством, я допоможу ювіляру й нагадаю, що професійні громадські активісти зазвичай щомісяця отримують лише офіційно 4 – 5 тисяч доларів, а неофіційно – як вдасться урвати. Зокрема, офіційна зарплатня Шерембея останнім часом становить 120 тис. грн. на місяць. Рекомендую з цього приводу мою статтю про доходи Шерембея та його соратників по антикорупційній боротьбі: Про громадських лобістів, медичну мафію і боротьбу з корупцією
Приєднуючись до поздоровлень з нагоди 40-річчя, не можу також не згадати, в яких саме тюремних університетах ювіляр отримав безцінні знання, що допомогли йому в наступному здійснювати громадський контроль за Національним антикорупційним бюро України.
Перший раз Дмитро Олегович був засуджений Деснянським районним судом м. Чернігова 1 липня 1992 року на строк два з половиною роки позбавлення волі відповідно до ч. 3 ст. 140 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року) за вчинену ним крадіжку в особливо великих розмірах. Покарання відбував у Новгород-Сіверській виправній колонії, але недовго — 31 жовтня 1992 року майбутній борець з корупцією був звільнений по амністії.
Дуже скоро, 22 квітня 1994 року, Чернігівським районним судом Чернігівської області Шерембей був повторно засуджений за те ж саме і за тією ж самою ч. 3 ст. 140 КК. Але на цей раз вже до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На волю з Шосткінської виправної колонії Шерембей вийшов через три роки, 16 квітня 1997 року, домігшись умовно-дострокового звільнення й не відсидівши останні 9 місяців і 18 днів.
Тим не менш, Шерембей не став на шлях виправлення й наступного року був упійманий на черговій крадіжці, внаслідок чого 2 червня 1998 року Новозаводський районний суд м. Чернігова засудив його до чотирьох з половиною років позбавлення волі за ст. 14, 43,ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року), призначивши як додаткову міру покарання знову ж таки конфіскацію майна.
Цього разу майбутній член Ради громадського контролю НАБУ відбув покарання «від дзвінка до дзвінка» у Бучанській виправній колонії, вийшовши на волю 10 квітня 2002 року.
Зрозуміло, що без такої достойної людини ні про яку справжню боротьбу з корупцією не може йти навіть мови.
Тому, поздоровляючи Дмитра Олеговича з днем народження, я не бажаю йому щастя – воно в нього є, це директор НАБУ Ситник, який допоміг Шерембею стати членом Ради громадського контролю при НАБУ за підробленими документами. Натомість бажаю побільше грошей. Оскільки громадська діяльність в Україні – це найприбутковіший бізнес.
Фото: capital.ua
