Всеволод Розумовський, для "Резонансу"
Національне антикорупційне бюро України розпочало аналітичну перевірку відомостей про кандидатів на посади суддів Верховного Суду України. Перші висновки вже надані Громадській раді доброчесності.
Інформаційно-аналітична робота з боку НАБУ зводиться до оцінки корупційних ризиків. Обмін інформацією відбувається виключно в рамках законодавства й покликаний допомогти Вищій кваліфікаційній комісії суддів забезпечити Верховний Суд фахівцями без корупційного минулого. Таке повідомлення міститься на сайті Бюро.
Проте, в рамках якого законодавства НАБУ здійснює таку діяльність?
Згідно статті 56 Закону України «Про запобігання корупції», в тому числі з тим, щоб «забезпечити Верховний Суд фахівцями без корупційного минулого» кандидати до цього суду мають проходити спеціальну перевірку, яка наразі триває.
Спеціальній перевірці підлягають відомості, зокрема, щодо наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення; факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов’язані з корупцією правопорушення; достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; наявності в особи корпоративних прав; поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України "Про очищення влади".
Спеціальна перевірка щодо цих відомостей проводиться:
1) Національною поліцією і Державною судовою адміністрацією України - щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення;
2) Міністерством юстиції України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - щодо наявності в особи корпоративних прав;
3) Національним агентством - щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що саме Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку в порядку, визначеному законом, щодо осіб, які відповідають вимогам до кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду та проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду, який успішно пройшов спеціальну перевірку.
Тобто якщо кандидат не пройшов спеціальну перевірку він не допускається до кваліфікаційного оцінювання вже на етапі тестування.
Дійсно, до проведення спеціальної перевірки можуть бути залучені інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції (яким є НАБУ) з метою перевірки відомостей про особу, або достовірності документів, які подаються під час спецперевірки, однак залучати такі органи має саме ВККС, і ті чи інші висновки НАБУ, у разі наявності відповідного запиту ВККС, мають надаватися саме Комісії на етапі спеціальної перевірки, а не Громадській раді доброчесності.
Загальновідомо, що суди неодноразово відмовляли представникам НАБУ в задоволенні їх клопотань чи позовів з огляду на неправомірність їх дій та непоодинокі випадки непрофесійності співробітників бюро.
Безумовно, НАБУ є упередженим органом до суддівського корпусу, адже хотілось би, щоб суд задовольняв всі їх позови та клопотання, однак так не завжди виходить.
Таким чином, НАБУ, - орган, який зацікавлений в наявності лояльних до себе суддів, під «благим наміром» замість виконання свого основного завдання, а саме попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових, займається нібито корисною, проте сумнівною з точки зору закону діяльністю.
Як можна охарактеризувати це явище? Оголтілий піар та неправомірна діяльність як виправдання надвисоких заробітних плат? Чи - завжди на поводу у так званої громадськості з метою подальшої підтримки цією «громадськістю» неправомірної діяльності НАБУ? Такий собі «баш на баш».
Цікаво, а чи проводило НАБУ аналітичну перевірку відомостей для оцінки корупційних ризиків відносно членів Громадської ради доброчесності ВККС? Там, беззаперечно є що аналізувати.
Проте, з урахуванням викладеного все більш стає ясним, що в розумінні ВККС та і не тільки, публічний і прозорий, далеко не завжди означає законний, а тому вочевидь конкурс до Верховного Суду, вже набуваючи ознаки незаконності, і в подальшому матиме суб’єктивний та упереджений підхід.